Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко.
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ.
Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами.
Макоти́ря, -рі, ж. Низко остриженная голова. Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею.
Натура, -ри, ж. 1) Природа. Вовча натура тягне до лісу. 2) Натура, характеръ. Гарний хлопець на натуру, гарно грав на бандуру. Нехай сердиться, коли в його така сердита натура. Перестану вже жінки слухать, покажу натуру. Не змагаюсь із матіррю, хоч що мені каже, а все знаю і роблю собі мовчки. Не показую натури, а її в мене стільки, як у них обох. 3) у натурі. Наяву. — Чи це вам так снилось? — Еге, снилось! — у натурі! Ум. натуронька. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю.
Пробалувати, -лую, -єш, гл. ? Юж моя миленька за иншого пішла. Ней іде, ней іде, нехай пробалує, ней ю колька возьме, ней ся забанує.
Ростягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. ростягти́ся, -гнуся, -нешся, гл.
1) Растягиваться, растянуться.
2) Растаскиваться, растащиться.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати!