Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дик

Дик, -ка, м. Дикій кабанъ. Чуб. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИК"
Броварія, -рії, ж. Ссора, драка, шумъ. Щоб не було броварії, то я за чуба хлопців. Н. Вол. у.
Да́мочка, -ки, ж. Ум. отъ дамка.
Значіння 2, -ня, с. Дѣланіе мѣтокъ, наложеніе знаковъ.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями. Желех.
Зцяцькувати, -ку́ю, -єш, гл. Украсить, напр. украсить орнаментировкой. Лушні мережані, колеса штучно повиточувані, ярма зцяцьковані, як на відданню у дівки сорочка. Г. Барв. 137.
Коко II, -ка, с. дѣтск. Яйцо.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Судук, -ка, м. = судак. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.