Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Ганити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане.
Грудни́ця, -ці, ж. 1) = Грудина 1. Плечі і грудницю руб'ям покриває. 2) Раст. Linosiris villosa Dc.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Мі́тися, міюся, -єшся, гл. = матися.
Підтяти Cм. підтинати.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный.
Спогадати, -да́ю, -єш, гл.
1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Спогадай, чим був ти спершу.
2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням.
2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує.
3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.