Виміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Запа́сти, -су́, -се́ш, гл. 1) Пася затерять. Ледачий пастух запасе вівцю. 2) Заработать въ пастухахъ. Що запасе (вівчарь), то несе жінці.
Лагун, -на, м. = мазниця (чумацкая для запасного дегтя).
Позаклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Заклеить (во множествѣ). Вікна великі, та заляпані і позаклеювані папером.
Поквільно нар.
1) = покволом.
2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським.
Поп'ястися, -пнуся, -пне́шся, гл. Повиться, полѣзть. Гарбуз на тин поп'явся. Черв'як... поп'явся. Шлях... гадюкою поп'явся вгору. На мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонко, як павутиння, волоссячко.
Прицмокнути Cм. прицмокувати.
Теч, -чі, ж.
1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде.
2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду.
Ударяти, -ряю, -єш, сов. в. уда́рити, -рю, -риш, гл. 1) Употребляется лишь сов. в.: ударить, несов. въ очень рѣдкихъ случаяхъ. Ударив кулаком у стіну. Та вирвала травиченьку, та вдарила по личеньку. Ударив києм. Куля вдарила. ударити під личко, під лице. Ударить въ ухо. — на одліт. Приблизивъ правую руку къ лѣвому плечу, ударить отъ себя. Ударив мечем на одліт. І в погоду часом грім ударить. Дощ ударив та ше і з вітром. Треба про те нам дбати, щоб Господь дощиком ударив. ударити чоло́м. поклониться. Перші посли прийшли, хорошенько в хату ввійшли, та вдарили чолом перед нашим столом. — лихом об землю. Cм. лихо. 2) — на ко́го. Нападать, напасть. Наступить військо проти мене.... ударить на мене війною. 3) Только сов. в. — ногами, — гопака. Пуститься въ танецъ. Вельможна громада не втерпіла, ударила старими ногами. Посадила вража бада на трьох яйцях гусака, сама вийшла на вулицю та вдарила гопака. 4) — у дзвін. Зазвонить. Гей вдарили сумно-нагло у голосний дзвін. Ударили в дзвони. — в тимпани. Заиграть на тимпанахъ. Ударте в тимпани, у гуслі дзвоніте. — у струни. Ударить по струнамъ. Ой ударю ж зразу у струни живії. 5) — з гармати. Выстрѣлить изъ пушки. Вдарили з гармати. Также и объ иномъ огнестрѣльномъ оружіи. Ударив з рушниці, з пістоля. вдарила гармата. Выстрѣлила пушка, дала выстрѣлъ. Ой над річкою Самарою вдарили гармати. 6) вдаряти в багатство. Жить богато. У багатство не вдаряє, а чим має, тим витає. 7) вдаряти на що. Обращать вниманіе на что. Москаль на сльози не вдаря.