Бая, баї, ж. Родъ сукна. Я зробив собі плащ з баї.
Джупельце, -ця, с. Ум. отъ джупло.
Залу́плювати, -люю, -єш, сов. в. залупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Отворачивать, отворотить (кожу), залупливать, залупить. Свашка-неліпашка: шишок не ліпила, та всі залупила. — о́чі. Выворотить вѣки. Залуплює очі.
Засмо́ктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. засмоктатися, -кчу́ся, -чешся, гл. 1) Засасываться , засосаться. 2) Впиваться, впиться. Олег мови не кінчає, скочив як на муках, — йому в ногу засмокталась чорная гадюка.
Кров, -ви, ж. Кровь. Довго, довго кров степами текла-червоніла. Стали бідні невольники на собі кров забачати. Дума. Не пий води — кров нападе. Кров видно напала. Треба завтра щепія покликати — хай кине кров.
3) — св. івана. Раст. = іванок. Ум. крівця, кро́вка. З пальця мизинця кровка канула.
Недомова, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Куди йому грішному! там така з його недомова.
Перекликання, -ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах.
Ринда, -ди, ри́ндя, -ді, ж. Свинья. Скунда скаче, ринда риє. (Заг.: сорока і свиня). Назад, ринде, завтра пятниця. Іди, ринде, де инде, де тебе не знатимуть і риндою не зватимуть.
Умний, -а, -е. = розумний. Умні люде пішком ходять, а дурні їздять.
Чернуля, -лі, ж. Кличка черной коровы.