Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Випостувати, -тую, -єш, гл. Пропостить. Три дні випестувати.
Допомо́га, -ги, ж. Помощь, пособіе. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. Я тобі буду в допомозі.
За́йвий, -а, -е. Лишній. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. За́йва мо́ва. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.
Замо́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. замота́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Обматываться, обмотаться, закутываться, закутаться. Замотався у кирею, ліг на дворі спати. 2) Запутываться, запутаться. Ой ішов я з вечерниць через ті городи: замотався в гарбузіння, наробив я шкоди.
Перезв'янин, -на, м. Участникъ перезви. Перезв'ян оце так шанують... то вони багато дарують.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Позневолювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и зневолити, но многихъ.
Покоростявіти, -вію, -єш, гл.
1) Заболѣть чесоткой.
2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Чогось картопля наша покоростявіла.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.