Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать. Гол. III. 197.
Навко́лішках нар. На колѣняхъ. Навколішках Галя перед образами стоїть, як дитина, та гіркими плаче. Хата, 14.
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде. Конст. у.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849. Милосердного гріхами прогнівляли. К. МБ. X. 3. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили. Чуб. V. 1024.
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми. Сквир. у.