Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Азія́т, -та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ. Харьк. г.
Бочій, -чія, м. = бокшій. Желех.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти. Н. Вол. у.
Засмо́ктаний, -а, -е. 1) Засосанный. 2) Плохо уродившійся, болѣзненный. Жито... ледві од землі одлізло, — низеньке, жовте, засмоктане. Мир. ХРВ. 5.
Келеп, -па, м. 1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. ЗОЮР. І. 18. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами? К. ЧР. 116. 2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці. Мкр. Н. 14. 3) Черепаха. Мнж. 182. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає. ЗОЮР. І. 319.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Пронизати Cм. пронизувати.
Пухти, -хну, -неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.
Стебнути, -бну́, -не́ш, гл. = стібнути.
Тьопатися, -паюся, -єшся, гл. Идти, брести по грязи. І став би я тьопатись за сорок верстов. Лохв. у.