Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Марци́зки, -вок, ж. Раст. Aster chinensis L. ЗЮЗО. І. 171.
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Посельський, -а, -е. Посольскій. К. Бай. 21.
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).