Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. відговоритися, -рюся, -ришся, гл. Отговариваться, отговориться, отвѣчать, отвѣтить. Була слава, була слава, стали й поговори.... я за славу сама стану, та й одговорюся. Мил. 75.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.
Казатель, -ля, м. Ораторъ, витія. Желех.
Каця, -ці, ж. Длинная хворостина съ крючкомъ на концѣ, — зацѣпивъ имъ за шерсть овцы, ловятъ послюднюю, если ее нельзя удержать обычнымъ способомъ при помощи ґирлиґи. Кубань. О. 1862. V. Кухар. 38.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Підсудок, -дка, м. Засѣдатель уѣзднаго суда. Тут всякії були цехмистри і ратмани, і бургомистри, судді, підсудки, писарі. Котл. Ен. Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Греб. 365.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.
Ростопляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростопи́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Растапливать, растопить, расплавлять, расплавить. Богатым та скупим вливала ростопленеє срібло в рот. Котл. Ен. 2) Растапливать, растопить (въ печи).