Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бо-м. Сложное слово: бо и окончаніе 1-го лица ед. ч. отъ глагола бути: єсьм. Галиц. Спочивайте, милі братя, бо вам добре спочивати; але я — о ні! ніколи, бо-м в кайданах, бо-м в неволі. Федьк.
Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться. Св. Л. 131.
Вівчаренко, -ка, м. Сынъ пастуха овецъ. Аф. 315.
Коріння, -ня, м. соб. 1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля. К. ЧР. 2) Пряности. Желех. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка. Чуб.
Надкуси́ти Cм. надкушувати.
Підосінь, -ни, ж. Начало осени. Харьк.
Скупучий, -а, -е. Скаредный, очень скупой. Зміев. у.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Хлоптати, -пчу, -чеш, гл. = хлептати. Бігло три пси: один білий, другий червоний, третій чорний. Білий біжить більма зобати, червоний крови хлоптати. Мнж. 150.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).