Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гишпанський, -а, -е. Испанскій. Левиц. І. (Правда. 1868, 423).
Закостри́читися, -чуся, -чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі. Лебед. у.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». Сим. 212. 2) Забрызгать грязью.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Німкеня, -ні, ж. 1) Нѣмая. 2) Нѣмка.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность. Желех.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха. К. ПС. 84.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Чубрій, -рія, м. 1) Человѣкъ съ длинными волосами. Переносно: мужикъ. І до нашого брата, простого козака, не хилилась якось.... чубріями звала. О. 1861. VIII. 16. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. 2) Названіе вола съ клочкомъ шерсти между рогами. КС. 1898. VII. 47. 3) = чуботрус. Такого дам чубрія, щоб не чіплявсь.