Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. І. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Харьк. г. Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левин. І. 38.
Нянькувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть, служить нянькою. Нянькувала у нас коло меншого брата. Сим. 209.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату. Рудч. Ск. II. 48.
Позагальмовувати, -вую, -єш, гл. Затормозить (во множествѣ).
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.