Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заде́ржати, -ся. Cм. задержувати, -ся.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla. Мнж. 184.
Молоду́ха, -хи, ж. = молода. Ой дайте нам стільця, дайте нам ще й гребінця, дайте ще й кожуха, щоб сіла молодуха. Грин. III. 508.
Переколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. переколо́тися, -люся, -лешся, гл. Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
Перележати Cм. перележувати.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа. Полт. г. 2)дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ. 3)дне зілля. Раст. = пісочник. Вх. Пч. І. 13.
Трям, -му, м. Чаще употр. въ Ум. формѣ трямо́к. 1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. ЗОЮР. I. 79. К. ЧР. 427. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Г. Барв. 267. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то-же, что и бантина. Рудч. Ск. І. 67. Рядно висіло в хліві на трямкові. Новомоск. у. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині. Новомоск. у. 2) мн. трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ. Вас. 166.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням. 2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує. Н. п. 3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Удовицький, -а, -е. = удовиний. К. Псал. 257.