Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. Мнж. 164. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. Ув. дощи́ще.  
Збі́рниця, -ці, ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. IV. 71.
Змолоду нар. Смолоду. Привикай до господарства змолоду, не будеш знать на старість голоду. Ном. № 10100. Старий з первого молоду був кришив. Харьк.
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили. АД. І. 127.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Проштрикувати, -кую, -єш, сов. в. проштрикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прокалывать, проколоть. К. Іов. 92.
Хрьопнутися, -нуся, -нешся, гл. = хропнутися.