Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. На завтра(е). На слѣдующій день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. По за́втрьому. Послѣзавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому.
Накури́ти Cм. накурювати.
Панова, -ви, ж.
1) = панва.
2) Раст. Tropaeolum Majus L.
Патлань, -ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Пиловиння, -ня, с. соб. = пиловини.
Пообганяти, -ня́ю, -єш, гл.
1) Обогнать (многихъ).
2) Отогнать (многихъ).
Самиця, -ці, ж. Самка. Ум. самичка.
Страховина, -ни, ж. Нѣчто страшное, страшный предметъ. Яка б страховина перед ним не вставала, — не злякати їй його. Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? Ум. страховинка, страховиночка.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.