Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. Левиц. ПЙО. І. 479. 2) Большое количество.
За́пісоч, -чі, ж. Небольшая отлогая насыпь песку возлѣ рѣки. Кременчугск. у.
Кровопій, -пія, м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський. Мир. Пов. І. 131.
Підпавок, -вка, м. = перепел. Вх. Зн. 446.
Погадати, -даю, -єш 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала. Н. п. 2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Ном. № 1581. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Чуб. V. 338. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці. Чуб. V. 400.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Попхенькати, -каю, -єш, гл. = попхикати. Нехай троха попхенькає, — буде лучче спати. ЕЗ. V. 123.
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить. Чуб. V. 797.
Промахати, -ха́ю, -єш, гл. Расчистить поверхность воды прежде чѣмъ набрать. Ой у броду беру воду, да й не промахаю. Н. п.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.