Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Бобер, -бра, м. 1) Бобръ. Castor fiber. Грин. ІІІ. 135. Чорні бобри на шубойку. Чуб. ІІІ. 474. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. бобрик, бобричок.
Викотити, -ся. Cм. викочувати, -ся.
Журове́ць, -вця́, м. = журавель 2.
Морго́вий и морґовий, -а, -е. Морговый.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.
Полководчина, -ни, ж.? А по сей бік Орелі линія була, а по той бік Орелі, за Нехворощею, полководчина була. КС. 1882. XII. 593.
Поновлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поновитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Возобновляться, возобновиться. 2) Обновляться, обновиться. В природі силою весни все оживало й поновлялось. Щог. Сл. 69.
Промуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Проучить извѣстное время военнымъ пріемамъ.
Хабзина, -ни, ж. = бузина. Вх. Пч. II. 36.