Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.
Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ). Чуб. VI. 419.
Зави́ти I, -ся. Cм. і. завивати, -ся.
Захоронний, -а, -е. Защитный. Желех.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.
Упука, -ки, ж. Вдавленіе. Мнж. 177.