Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»! Грин. II. 276.
Льо́нток, -тка, м. = льонок. МУЕ. III. 17.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Ми́ччу нар. Нараспѣвъ (говорить). Мнж. 185.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Побратимець, -мця, м. = побратим. Гол. IV. 458. Ото його і гості й побратимці. К. МБ. III. 261.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Понакришувати, -шую, -єш, гл. Накрошить.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 4 2.