Билиця, -ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. 2) = билина. Інших била палицов, мене с била билицов.
Вішеляк, -ка, м. Повѣшенный.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. Покиньте зараз римських ницаків.
Палко нар.
1) Горюче, жарко. Дрова горять палко.
2) Вспыльчиво.
3) Пылко.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Сімя, -ї, ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Буду пити через силу і краплі не впущу. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр.