Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Окончить хожденіе. Я вже відходив своє. 2) Оттоптать, утомить хожденіемъ (ноги). Відходила я свої ніженьки. 3) Вылѣчить. К. ЧР. 207. Вона тобі відходить твою слабість. Чуб. Яка вродила, та й одходила. Мил. 34.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Мокру́ха, -хи, ж. Водка.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Рокитник, -ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. ЗЮЗО. І. 134. б) Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. І. 120.
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель. Угор.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Сутемний, -а, -е. Сильно темный, почти черный. Обличчям сутемний, як пам'яткова мідь (негръ). К. Дз. 169.
Тогокало, -ла, м. Говорящій часто того.
Трясулька, -ки, ж. Раст. Thalictrum angustifolium Jacq. Анн. 352.