Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Нороцовий, норцови́й, -а, -е. Испорченное вм. марцовий, мартовскій. ЗОЮР. І. 203. Мет. 378.
Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Понашкоджувати, -джую, -єш, гл. То-же, что и нашкодити, но во множествѣ.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Туркотів, -това, -ве Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну. Шейк.