Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків. МВ. ІІІ. 56.
Відпис, -су, м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису. Св. Л. 318.
Иномовний, -а, -е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.
Невиданський, -а, -е. Невиданный. Невиданське діло, щоб семинарист так довго не забував коханої. Св. Л. 269.
Отакечки нар. = оттакечки. Ком. Р. І. 53.
Перебердина, -ни, ж. Лучина, добытая изъ стараго валежника. Радом. у.
Побратимство, -ва, с. Братство, дружба. ЕЗ. V. 197. Може ви чували коли небудь про побратимство? Де вже не чували? Се наш, січовий звичай; як не одрізняй себе од миру, а все чоловікові хочеться до кого небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого; от побратаються да й живуть довіку укупі, як риба з водою. К. ЧР. 123.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Ріплях, -ха, м. Раст. Lappa tomentosa. Вх. Пч. І. 8.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати. Ив. 18.