Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло.
Дотопля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. = дотоплюватися.
Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Припадок, -дку, м. Случай. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Як совітуєш в таковом моїм припадці?
Прихистити, -хищу, -стиш, гл. Спрятать, дать пріютъ, мѣсто. Понакладала на вози садовину: груші та сливи, щоб везти на ярмарок, а решту, що не влізла в вози, треба прихистить у коморі або в хижці до завтрього до ранку.
Розсобачитися, -чуся, -чишся, гл. = розіпсіти.
Фук, -ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука.
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Cм. хобот.
Чахрувати, -ру́ю, -єш, гл. = чаклувати. У нас люде його відьмаком називали: се, казали, він не гоїть, а чарує: йому нечиста сила пособляє.
Шалабастер, -стру, м. Алебастръ.