Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпаювати, -паюю, -єш, гл. Отдѣлить.
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться. Вх. Уг. 234.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. Чуб. V. 259. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! МВ. ІІ. 145. Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Ном. № 787.
Кравцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Портняжить, шить. Жидки сидять, кравцюють руками швидкими та сухими як кість. Левиц. І. 95. 2) Быть портнымъ.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30.
Перекусити Cм. перекушувати.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Поквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Украсить цвѣтами.
Прісняк, -ка́, м. Прѣсный хлѣбъ. Їж прісняки, заким будуть кисляки. Ном. № 12289.
Роїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862. 2)в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. Н. П. 373.