Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате. О. 1861. IX. 192.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.  
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Шпаченя, -няти, с. Скворецъ-птенецъ. Чоловік навідав гніздо шпаченят. Ном. № 13712.
Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.