Заневірня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заневі́рнити, -ню, -ниш, гл. Загаживать, загадить, загрязнять, загрязнить. Гладишкою помиї виносила, та так заневірнила, що й не думай уже на молоко її брати.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Прокупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Прокупиться, заплатить лишнее. Купи, та й не прокупись.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Статечне нар. = статечно.
Товт, -та, м. Купець.
Халасувати, -сую, -єш, гл.
1) = халасати.
2) Лакомиться.