Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька.
Кендя, -ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. . 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги.
Огник, -ка, м.
1) Ум. отъ огонь, огонекъ.
2) Медиц. Пузырчатая сыпь на лицѣ, eczema.
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його.Дитина опоганила сорочку.
Підчухрати, -ра́ю, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля.
Утрачатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утратитися, -чуся, -тишся, гл. Издерживаться, издержаться, потратиться; понести убытокъ, Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За п'ять кіп! — Нащо ж так багато втратився? І навіщо во ни на того коня втрачаються? Приїздіть же, будьте ласкаві, щоб нам не прийшлось даремне втратитись.
Хлівина, -ни, ж. Небольшой хлѣвъ. Ум. хліви́нка.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря.