Висловляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висловити, -влю, -виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, разсказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. Ви́словив сам, сам і одвічай.
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі.
До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Порозстригатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разстричься (о многихъ).
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Сухівря, -рі, ж. Сухомятка. У нас і обідати нема чого до пуття зварити: усе сухівря, — хліб святий з водою.
Убачливий, -а, -е. Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного.