Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Доччи́н, -на́, -не́. Дочерній, дочеринъ.
Карабеля, -лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами. МПр. 76.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Перелоги, -гів, м. мн. Корчи, судороги у скота. ХС. VII. 417. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти. Грин. II. 42.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. Чуб. V. 277. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Порозчавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Прилизувати, -зую, -єш, сов. в. прилизати, -жу, -жеш, гл. 1) Прилизывать, прилизать языкомъ. 2) Причесывать, причесать.
Ставма нар. Стоймя. Ставма можна шахву винести. Черк. у.