Десятникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть десятникомъ.
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець.
Кандидат, -та, м. Кандидата. Кандидатам до академії були видані скарбові гроши. Побіжи-но мені до Платона-брата, нехай мені призве Марка-кандидата.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Кривовірний, -а, -е. Ложно вѣрующій, не правовѣрный.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. Попліч сиділа коло його стара бабуся.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
Штурпак, -ка, м. 1) Пень отъ срубленнаго растенія. Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки. З грушки (дерева).... лишився тілько старий штурпак. 2) Болванъ, дуракъ. Нате вам п'ятака, прийміте мене штурпака.