Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно.
Вибачення, -ня, с. Извиненіе.
Вітриця, -ці, ж. = вітериця.
Нало́га, -ги, ж. 1) Привычка, обыкновеніе, повадка. У нього налога пити горілку. 2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі) мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. 3) Толпа, давка; напоръ, натискъ. Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Озолачивать, озолотить.
2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Пустопаш нар. Безъ пастуха. Ходять коні пустопаш. Тоді вони коней пустопаш попускали. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш.
Розмовний, -а, -е. Разговорный.
Хвурман, -на, м. = хурман.