Гу́ком нар. Много. Дід бабу дрюком: йому меду гуком. Гуком бараболі. Тепер у мене гуком свиней.
Ґлеґ, ґа, м. 1) = Гляґ. 2) Весенняя игра, то же, что скляп; состоять въ томъ, что играющіе стараются бросаемыми палками сбить воткнутую въ землю палку.
Дова́дно нар. Досадно, тошно. Як усе недоладно, то й жити довадно.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє.
Хвіяти, хвію, -єш, гл. — до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.