Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Відстановити Cм. відстановляти.
Допарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. Могил. у.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь. Камен. у.
Небагатий, -а, -е. Небогатый, бѣдный. на розум небагатий. Глупый. Ой, татарине, ой сідий же ти, бородатий, либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, а вже за його й гроші пощитав. ЗОЮР. І. 17.
Почекати, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. О, почекайте лиш, не буде в вас охоти за живота чортам служить! Греб. 379.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік. Н. Вол. у.
Слиз, -зу, м. 1) Слизь. Желех. 2) Раст. Malva silvestris. Вх. Пч. І. 11.
Слізний, -а, -е. Слезный, изъ слезъ. Де плаче сестричка — слізная криничка. Н. п.
Цуґлі, -лів, м. мн. = цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.