Блудець, -дця, м. Заблудившійся. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців.
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі.
Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Змарніти, -ні́ю, -єш, гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. : За довгий час змарнів, борода одросла.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Летя́жний, -а, -е. = нетяжний.
Поглушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Садами летіла, — сади помутила своїми голосочками.
Позмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣть (многихъ). Сон позмагав усіх.
Ріт, рота, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере.
2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Ум. рото́чок.
Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. 2) Лучина, щепка.