Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. 2) Истоптать (обувь).
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Г. Барв. 451. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. МВ. ІІ. 97. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Грин. III. 142. Не залюбив небіжчик кулі. Греб. 353. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати. Харьк.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити. Ном. № 1334.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість. Ном. № 950.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали. Чуб. III. 274.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Поспіратися, -раємося, -єтеся, гл. Опереться (о многихъ). Деякі поспірались на тин і лузали насіння. Левиц. Пов. 186.