Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брамний, -а, -е. 1) Относящійся къ воротамъ. 2) какъ сущ. Привратникъ. Желех.
Валина, -ни, ж. Нитка ва́лу 2. Як сито замучиться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихорадки валом: бува валину переб'єш, то й одпустиш їх. Мнж. 154.
Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. Гол. І. 222. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Млак. 105. Камінь буде дудніти. Гол.
Маціпу́ра, -ри, об. = мацапура. К. МБ. II. 123.
Ме́рлий, -а, -е. Мертвый. Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Ном. № 5668. Оглянув мерлу. МВ. (О. 1862. І. 91).
Полинати, -наю, -єш, гл. Летѣть. Полинайте ж, дітки, пташками по світу: ми, синку, соловейком, а ти, доню, зозулею. ЗОЮР. II. 34. Сива зозуленька полинає. Мил. 193.
Попонудитися, -джуся, -дишся, гл. = попонудити. А побрались, — що було я попонужуся, поки не пішли діти. Г. Барв. 42.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163.