Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл. 1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів. Стор. МПр. 41. 2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску. 3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили. Шевч. 49. 4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу. Мет. 98. 5) Усыпать, усыпать.
Зди́рливий, -а, -е. Грабительскій.
Королик, -ка, м. 1) Ум. отъ коро́ль. 2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.
Наскрізьний, -а, -е. Сквозной. Ні, ті двері не наскрізьні були, — вони були забиті і замазані; ходили тілько в перві двері. Александров. у. ( Залюбовск.).
Покот, -та, м. Имя собаки. Покот з Вовчком несуться до мене, спинаються, ледве не звалять. О. 1862. VIII. 18.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Седми числ. Семью.
Тевкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья. Шейк.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Четверговий, -а, -е. Четверговый. Грин. III. 558.