Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зільни́ця, -ці, ж. = жлукто. Камен. у.
Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться. Ном. № 2011.
Кріп, кро́пу, м. 1) Раст. Укропъ, Anethum graveolens. Лв. 96. Ой кріп та ромен та петрушечка. Чуб. V. 11. 2) = окріп. Вх. Лем. 428.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Насталювати, -люю, -єш, сов. в. насталити, -лю́, -лиш, гл. Насталивать, насталить. Він пішов до коваля ніж насталювать. Рудч. Ск. І. 44.
Різати, -жу, -жеш, гл. 1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Ном. № 2753. Поли ріже, а плечі латає. Ном. № 1545. 2) Срѣзывать. Мак ріжу. Г. Барв. 354. 3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. 4) Играть (о музыкѣ). Мкр. Н. 31. Ріжте, музики, ріжте, а ви, бояре, їжте. Грин. III. 539. Іде дід і радіє і в скрипочку ріже. Грин. III. 340.
Різь, -зі, ж. 1) Рѣзь. 2) Рѣзьба. Ми наняли маляра, щоб образи у церкву помалював та й різь позлотив, бо гарний силно канастас таки у нас. Канев. у.
Тратити, -чу, -тиш, гл. 1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Шейк. Що тобі у руки не дай, усе тратиш. Канев. у. 2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Чуб. V. 1. Служба вільность тратить. Ном. 3) Казнить, лишать жизни. Гн. І. 57. Вдовин-синонька тратити гадають. Гол. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила. Гн. II. 127.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.). Вх. Зн. 80.
Чумак, -ка, м. Чумакъ. Рудч. Ск. II. 171. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Рудч. Чп. 256. Ум. чумаченько. Мет. 21.