Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бровко, -ка, м. Кличка собаки съ большими бровями. Kolb. І. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу. Вх. Зн. 43.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Розгиркатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Станція, -ції, ж. 1) Станція. 2) Квартира. Наймили собі станцію аж на десітім сели. Гн. II. 193. Приїхали до Київа, стали на станції. Левиц. І. 1. 415.
Схудити, -джу́, -диш, гл. Истощить, сдѣлать худымъ. На що ви схудили воли отако? Камен. у. (Лобод.).
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.