Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Ном. № 953. Польова картопля краща, ніж городня. Н. Вол. у. Гарне, як мак городній. Ном. № 8446. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ! Н. Вол. у.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе. Вх. Лем. 406.
Дурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Глупѣть.
Замусува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Настовпужити, -ся. Cм. настовпужувати, -ся.
Поклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поклони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Мет. 356.
Покочувати, -чую, -єш, сов. в. покотити, -кочу, -тиш, гл. Обмыть доенку, изъ которой вылито молоко. У мене нема тії й моди, щоб дійницю покочувати та гладишки тим доливати. А багато так роблять, що як неповна гладишка, так дійницю покотить і дольлє. Черниг. у.
Попівна, -ни, ж. Дочь священника, попівна. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.