Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу.
Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Cм. дуб 3.
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь.
Пелена, -ни, ж.
1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила.
2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка.
Поприймати, -ма́ю, -єш, гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай.
Похлопні, -нів, м. Лапти, подплетенныя пенькою.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый.
Траш! меж. Крикъ на овецъ.
Усмирити Cм. усмиряти.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні.