Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц.
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. гадюченятко.
Голомозина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила. Греб. 354.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Ошадіти, -ді́ю, -єш, гл. О деревьяхъ: покрыться инеемъ, обмерзнуть. Желех. Вх. Лем. 455.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Пригода, -ди, ж. 1) Приключеніе; несчастіе, несчастный случай. Не дай, Боже, пригоди на тебе. Макс. Не втішайтеся, воріженьки, моїй пригоді. Мет. 42. стати приго́ді. Приключиться несчастію. Ой на козаченьків, ой на запорожців та пригодонька стала: ой у середу та й у обідній час їх Москва забрала. ЗОЮР. І. 135. 2) Надобность, польза. Годувала собі дочку для своєй пригоди, щоб принесла із криниці холодної води. Макс. (1849) 111. 3) стати у пригоді. Пригодиться, помочь. Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі в великій пригоді стану. Рудч. Ск. І. 91. Ум. пригодонька. Чуб. V. 346.
Чеверногий, -а, -е. Косолапый, съ кривыми ногами.