Віднаходитися, -джуся, -дишся, сов. в. віднайтися, -йдуся, -дешся, гл. Вновь находиться, найтися.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа.
Закропи́ти Cм. закропляти.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.
Придибати, -баю, -єш, гл.
1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч.
2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать.
Утіха, -хи, ж. Утѣха, удовольствіе, забава. Сопілка — вівчареві втіха. Утіхи на годину, а біди до смерти. Жили одним життям, тішилися однією втіхою, сумували одним сумом. Ум. утішка, утіхонька. Утішенька. Як вирву Я для утішки чотирі орішки. Тобі, бач, усе смішки та втішки.