Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Озвався царь до дівиці.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). 2) Многолюдный.
Молоде́ча, -чі, ж. соб. Юноши, парни, молодежь.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Ум. настрямочок.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко.
Ненавидіти, -джу, -диш, гл. Ненавидѣть. Блаженні, коли ненавидітимуть вас люде.
Обповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпови́ти, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив.
2) Пеленать, спеленать.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко.