Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю.
Золотоголосий, -а, -е. Сладкогласный. Геній народній создав Шевченка з його стихом золотоголосим.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері.
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Уліплювати, -плюю, -єш, сов. в. уліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Влѣпливать, влѣпить, вклеивать, вклеить, вставлять, вставить. На те мати вродила, щоб дівчина любила, чорні они вліпила. Так хороше зліпив, як душі не вліпив. Вліпив Бог душу, як у пня. З) Попадать, попасть. Як ув око вліпив. Одже сон ніколи не змилить, як до ока вліпе.
Цуґа, -ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки.
2) Часть ткац. станка. Cм. верстат.
3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ум. цуґойка.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою.