Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гикавка, -ки, ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.
Губи́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Ном. № 8788. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Шевч. 75. Не губи мене з світу. Рудч. Ск. І. 134. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?
Двиготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.
Затока́рити, -рю, -риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіевск. у.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Лиху́н, -на, м. Лѣнтяй, лежебока. Шух. І. 33.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый. 2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. Благословіть дітей своїх твердими руками. Шевч. Щоби він пошукав меду та твердого. Гол. III. 469. Твердий жаль. Гол. Твердий сон. Шейк. 3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Драг. 266. Тверда зіма. Гол. III. 399. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль. Гол. IV. 503.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.