Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Ґаґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. = Ґаґати.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ.
Нуждонька, -ки, ж. Ум. отъ нужда.
Одинюсінький, -а, -е. Единственный, совершенно одинъ. Один одинюсінький був син — і того узяли.
Поговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре.
Пригрів, -ву, м. Мѣсто, обогрѣваемое солнцемъ; солнцепекъ. Чабан на соняшному пригріві... спить.
Прикілок, -лка, м. Колышекъ. Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають. Стоять прикілки у тину височенькі. Ум. прикілочок.
Родителька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати.
Розжвакати, розжвя́кати, -каю, -єш, гл.
1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш.
2) Обдумать. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати.