Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат. Гол. ІІІ. 394.
Воячка, -ки, ж. Воительница.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. Г. Барв. 213. 2)очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає. Кіевск. у.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться. Харьк.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Поперечісувати, -сую, -єш, гл. Перечесать (многихъ).
Порачити, -чу, -чиш, гл. Въ пѣснѣ: ущипнуть (о ракѣ). Трохи мене рак не поранив. МУЕ. І. 157.
Шамотня, -ні, ж. 1) Шелесть, шорохъ. 2) Суетня, возня.