Виполоскати Cм. виполіскувати.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Засла́ння, -ня, с. Ссылка.
Історія, -рії, ж. Исторія.
Кошіий, -а, -е. ́, м.
1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. кошелі носити за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под.
2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба.
3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Ум. кошелик.
Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ум. ревненько. Ревненько заплачу.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней.
Шинє, -ня, с. Полоса желѣза.
