Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Гречка вутла — боїться морозу. Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. Cм. утлий.
Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.
Копний, -а, -е. = коповий.
Корінистий, -а, -е. Съ крѣпкимъ и большимъ корнемъ. На городі бузина корінистая.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те.
Надзе́мний, -а, -е. Небесный. В Аллаховій обителі надземній.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш.
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, — колись мила рученьками утре їх навіки.
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління.