Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гноїння, -ня, с. 1) Гноеніе. 2) Унаваживаніе, удобреніе.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує. Брацл. у.
Заманя́чити, -чу, -чиш, гл. = замаячити. З жита заманячила дівоча постать. Мир. ХРВ. 6.
Ізз.. Cм. зз.
Куркодим, -ма, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Вийшов царь земляний (= миша) і пита царя Куркодима, чи не бачив царя Цурупала (= кота)? Грин. І. 249.
Одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Левиц. І. 357. Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Кобел. у. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію. Шевч. 2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Мкр. Н. 22. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. МУЕ. III. 97. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Рудч. Ск. І. 141. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву. Левиц. І. 31. 3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Чуб. І. 34. Ой у Краснім на ставочку туман осідає. АД. І. 54. 4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. К. Кр. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. Рудч. Ск. І. 131. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль. Кобел. у.
Позавидувати, -дую, -єш, гл. Позавидовать. Всі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу. Кв.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Тупий, -а, -е. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.