Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють.
Божіння, -ня, с. Божба. Божіння тобі нічого не поможе.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Ум. ковизка.
Колющий, -а, -е. = колючий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду.
Напри́клад нар. Напримѣръ.
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука.
Хрестки, -ків, м. мн. Поясница. Спина болить, саме отут-о, хрестки.