Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викарати, -раю, -єш, гл. Наказать. Чуб. IV. 56, 555.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Мир. ХРВ. 298. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи. Стор. МПр. 53.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій. О. 1861, XI. Св. 44.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Мил. 125. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває. Екатер. г.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Обтесати, -ся. Cм. обтісувати, -ся.
Понашіптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и нашептати, но во множествѣ.
Спозаколишній, -я, -є. Очень давно бывшій, съ очень давняго времени.
Угудина, -ни, ж. = огудина. Черн. у.