Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухати, -хаю, -єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. Мет. 96. 2) — морський. Альбиносъ. Вх. Пч. II. 9. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Маркев. 71. Чуб. 73, 75; Ив. 56; КС. 1887. VI. 483. Ум. воронок. Аф. 322. Ув. вороняка. Аф. 322.
Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене. Павлогр. у.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома. Гол. III. 440.
Підсаківка, -ки, ж. = підсака. Вх. Пч. II. 23.
Толочанин, -на, м. Работающій въ числѣ другихъ толокою. Чуб. VII. 377.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.
Черкітка, -ки, ж. 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.