Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. МВ. ІІ. 95. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Шевч. 359.
Лапка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́па. 2) Подвижной и неподвижный брусокъ въ станкѣ для тесанія. Сумск. у. 3) Поперечная перекладина къ двумъ стойкамъ въ токарнѣ. Сумск. у. 4) Клинообразная дощечка, употребляемая гребенщиками при нарѣзываніи зубьевъ гребней. Вас. 164. 5) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и підніжок. МУЕ. III. 24. 6) Ловушка. Вх. Пч. II. 7. 7) мн. лапки. Родъ узора для вышиванія. 8) мн. Кавычки. 9) мн. котячі лапки. Раст.: a) Erigeron acre. Лв. 98. б) Trifolium arvense. Лв. 102.
Перезвати Cм. перезивати.
Підторкувати, -кую, -єш, сов. в. підторкнути, -ну, -неш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра... тільки підторкує шкапу. О. 1862. IV. 87.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила. КС. 1883. II. 374.  
Проскурняк, -ка, м. Раст. Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. Шейк. 2) Играть качалкою на маґільни́ці. Шейк.  
Уживати, -ва́ю, -єш, сов. в. ужити, -уживу, -веш, гл. 1) Употреблять, употребить, потреблять; пользоваться. Вживають вони щуку-рибаху, ще й соломаху з водою. ЗОЮР. І. 253. Се зілля кожде вживає. Ном. Не барзо дорогії напитки вживає. АД. І. 211. Хліба-соли не вживали. Мет. 436. вживати світа. Пользоваться жизнью. Вживай світа, поки служать літа. Ном. № 593. 2) Пожить. Которая душа найлучче вживає? Чи молода дівчинонька, чи бідная удівонька, чи мужня жена? Мет. 362.
Уселюдно нар. Публично, всенародно.