Вершка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ изъ прутьевъ лозы, — родъ корзины, одна сторона которой открыта и бокъ въ этомъ мѣстѣ удлиненъ и лежитъ горизонтально, — конецъ его называется приладь, средина — спадь, сама корзина — ґоґовник. Снарядъ ставится на дно открытой стороной противъ узкаго и быстраго теченія, ґоґовник накрывается плитой; гонимая рыба входить въ корзину и не можетъ оттуда выбиться, благодаря силѣ теченія.
Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл.
1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював.
Загримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова.
Обренці, -ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки.
Подокошувати, -шую, -єш, гл. Докосить (во множествѣ).
Позатліватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Затлѣться (во множествѣ). Положила дров у піч, щоб на завтра висохли, а вони позатлівалися.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця).
Суддя, -ді, м. Судья.