Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Ластівчики, -ків, м. мн. Раст. Geranium columbinum.
Набу́ток, -тку, м. 1) Благопріобрѣтенное имущество. 2) Служба сверхъ срока въ возмѣщеніе прогульныхъ дней.
Нали́катися, -каюся, -єшся, гл. Наглотаться.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. Cм. недосвідченість.
Норець, -рця́, м.
1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився.
2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Обмотувати, -тую, -єш, сов. в. обмотати, -таю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотав (коси).
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Отримати Cм. отримувати.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop.