Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється. О. 1862. І. 70. 2) Отговариваться, отговориться.
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Добазарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Окончить торговать на базарѣ.
Дуда́ритися, -рюся, -ришся, гл. Чваниться. Прил. у.
Запе́внити Cм. запевняти.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів. Левиц. І. 154.
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав. Славяносерб. у.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Фарбаниця, -ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Желех. Згоріла ей фарбаниця, не зістало, лем дві поли. Гол. ІІ. 239.