Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гич, -чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Коляк, -ка, м. Раст. Xanthium Spinosum. Вх. Пч. І. 14.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Повимінювати, -нюю, -єш, гл. Вымѣнять (во множ). Я все те повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду. Г. Барв. 484.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Природний, -а, -е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.