Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Бря́кнути, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Витребенькувати, -кую, -єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б’ють більно. Ном. № 11057. Не вільно. Нельзя.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Доса́дни́й, -а, -е. 1) Непріятный. Досаднії звістки. Грин. ІІІ. 588. 2) Вредний. Поганому животу досадні й пироги. Харьк. Ум. досадне́нький.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять. Желех.
Коломийський, -а, -е. Коломыйскій.
Негіда, -ди, об. Негодникъ, негодница. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.