Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Водо́хреще и мн. водо́хрещі. Праздникъ Богоявленія. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Иногда во мн. ч. водо́хрища. Водохрищ.... дождать.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Калюжний, -а, -е. Болотистый, грязный, нечистый. Пити... калюжну воду.
Мути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Мутиться. 2) Смущаться; волноваться. Отсе не где Катря! — мутиться мати: хто ж мене оплаче?
Невіглас, -са, м. Невѣжда. З грішми дурня-невігласа почитують.
Нечай, -чаї, ж. Круглое отверстіе въ центрѣ мельничнаго жернова.
Полумінь, -ні, ж. = полум'я.
Пригорнути, -ся. Cм. пригортати, -ся.
Розванятися, -няюся, -єшся, гл. = розбештатися. Це вже розванялось так, шо.... паскудне таке стало.