Ви́рнути. Cм. Вирина́ти.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Жми́крут, -та, м. Кулакъ, скряга.
Заби́йство, -ва, с. Убійство.
Ілем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Суголов'я, -в'я, с. = суголовок 2.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне.