Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш.
Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий.
Доку́пувати, -пую, -єш, сов. в. докупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Докупывать, докупать.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу?
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Употребляется только въ поговоркѣ?
Обчікувати, -кую, -єш, гл. = очікувати.
Поезія, -зії, ж. 1) Поэзія. (Квітка) постеріг і переняв поезію щоденної сільської мови, як Шевченко поезію народньої пісні. Народня поезія. 2) Стихотвореніе. Въ этомъ значеніи имѣетъ мн. ч.: Поезиї Ю. Г. Федьковича Въ этомъ значеніи Ум. поезійка. Иногда и въ ед. ч. въ знач. стихотворенія, поэтическія произведенія. Огненная поезія Шевченка. Упала мені в руки поезія якогось пана Щоголева. Зрадів я, її прочитавши... Не багато тих пісень, да чистий же мед, а не перга словесна.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.