Валашати, -шаю, -єш, гл.
1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики.
2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають.
Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка.
Ґавеня́, -ня́ти, с. Вороненокъ. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят.
Опоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опоганитися, -нюся, -нишся, гл. Огаживаться, огадиться, оскверняться, оскверниться. Чи не між вами ж я, погані, так опоганивсь, що й не знать, чи був я чистим коли небудь?
Очкурня, -ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Штани... з очкурнею.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. Ум. ро́ндик.
Скрізь нар. Вездѣ. Скрізь добре, де нас нема. Скрізь гармидер та реготня в хаті і на дворі. 2) Всегда, постоянно. Він скруозь так робить, — так і вчора й позавчора було.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый.