Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засмальцьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. засмальцюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. Засаливать, засалить, запачкать жиромъ.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Нашепт, -ту, м. 1) Наушничанье, наговоръ. 2) Наговоръ, заговоръ знахарскій на какой либо вещи, а также и самая эта вещь послѣ произнесенія надъ ней заговора. Не хотів він брати відьомського нашепту..., та взяв нехотя, бо нечиста сила, як бачите, взяла гору. Г. Барв. 451.
Освячати, -ча́ю, -єш
Під'їдень, -дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка. Лохв. у.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Позволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. позволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти; не позволяють вороженьки, ще й рідная мати. Чуб. V. 137.
Січкарня, -ні, ж. Соломорѣзка. Н. Вол. у.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный. МВ. ІІІ. 103.