Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Буйволяка, -ки, м. Ув. отъ буйвіл.
Відлясок, -ску, м. Отголосокъ, эхо. Танцюють з парубками, тільки одляскі, йдуть. Поцілувала тричі, аж од ляски пішли по-під вербами.
Жва́вий, -а, -е. Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Такий жвавий, як рак на греблі. Жвавий, як ведмідь до корита. Жвавий, як рибка в річці. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Ум. жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда.
Золотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Позлащаться; казаться золотымъ. Ще сонечко не піднялось, хмарний Кавказ не золотився. Мак. Г. 37.
Куп'єваха, -хи, ж. = купина. ,
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!»
Ряботиння, -ня, с.
1) Слѣды отъ оспы на, лицѣ.
2) Рыжіе пятна на кожѣ рыжихъ людей; пятна на лицѣ беременной женщины.