Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Камен. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.
Зліти, злію, -єш, гл. Дѣлаться болѣе злымъ. Сидить вона сто тисяч літ, не молодіє, не старіє, а тілько де далі зліє. Шевч. 309.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668.
Піздріти, -дрю, -риш, гл. Посмотрѣть. Іди піздри, старостоньку, ци високо місяченько. Гол.
Пришовка, -ки, ж. = пришивка. Вас. 187.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Грин. II. 40. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне. Чуб. V. 842.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Угіден, угідний, -а, -е. Угодный, пріятный, удобный; хорошій. Зняв, як він мені не вгіден. Г. Барв. 204.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать. Желех.