Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати? Кв. II. 281.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. Ном. 2) Раст. Ajuga genevensis. ЗЮЗО. І. 110.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Майстро́вня, -ні, ж. = майстерня. Пішов я шукати свого сина, як у москалі взяли. Прихожу у Київ. Кажуть, що він у майстровні. Прихожу, — мій майстро майструє воза. Канев. у.
Нестотно нар. Точь-въ-точь. Лохв. у.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Потерть, -ти, ж. Потертый табакъ, солома и пр., труха. Зірви той цвіт гречаний, висуши його й зітри на потерть. Грин. II. 322.
Ступник, -ка́, м. 1) Сукновальня. Полт. г. Передвижная сукновальня. Вас. 172. 2) Вѣтряная мельница нѣмецкой системы. Харьк.