Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
За́жма, за́жмагом, нар. Сколько рука хватитъ, сколько можно захватить рукой (рвать). Вибрали льон зажма. Н. Вол. у. Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав. Н. Вол. у.
За́пороток, -тка, м. Яйцо-болтунъ, изъ котораго не можетъ вывестись цыпленокъ. Мнж. 117.
Кублитися, -люся, -лишся, гл. Гнѣздиться, вырывать въ землѣ ямку для гнѣзда. Бабина куриця на моїм подвіррі кублиться. Ном. № 8967. Ви мислите: де дівся дім тиранський? Де той намет, що кублилися, ледачі? К. Іов. 47.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Шух. І. 153. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2594.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. Ном. № 4211. За більшим поженись, то й того рішись. Ном. № 4829. Оксано! жалко мені тебе рішатись. Кв. І. 226. ума рішитися. Сойти съ ума. МВ. (О. 1862. І. 103). душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання). Алв. 16.