Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать.
Зача́пати, -паю, -єш, гл. Пойти разбитой походкой.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока.
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня.
Одноземець, -мця, м. Единоземецъ, соотечественникъ.
Осліджувати, -джую, -єш, сов. в. осліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Выслѣживать, выслѣдить. Ми ослідили лисицю да й ходили все слідом за нею.
Поворіт, -ро́ту, м.
1) Поворотъ. На повороті шляху. повороту нема. Нельзя поворотиться. Повороту спірного нема за оцим возом, — як би його геть звідци.
2) Возвращеніе.
3) Та часть вѣтряной мельницы, къ которой прицѣпляютъ веревку для ея поворачиванія.
4) Воротъ.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було.