Гуме́нце, -ця, с. 1) Ум. отъ гумно. 2) Тонзура у католическаго духовенства. 3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Він довмився, що посіяти. Добре ви собі довмилися.
Дробина́, -ни́, ж. соб. 1) Домашнія птицы. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому́ дробині́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. 4) Мелкія вещи. 5) Мелькія деньги. 6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину.
Зовсі и зовсім, нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий.
Кучеряво нар. Курчаво, кудряво; извиваясь. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчастому повітрі.
Лад, -ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. За діло новим ладом узятись. в один лад. Подъ одну стать. ні ладу, ні по́ладу нема. Нѣтъ никакого порядка. зробити лад. Привести въ порядокъ. через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. без ладу живе. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. чи буде з сьо́го який лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? 3 одкладу не буде ладу. без ладу. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. в лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. до-ладу. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. ладом. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! 2) Обычай, общепринятая правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася... Воли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: «Гей стійте, діти, ладу ждіте!». Дума. 4) Ладъ, взаимное согласіе. Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! ладом = лагодом. Ладом усе можна. 5) Стройность, ладъ; тактъ. співають в лад. Поютъ стройно. О, бодай вас! Що то літа! ні вже не до-ладу... Минулося!.. (время танцевъ). 6) Образъ, способъ. Таким ладом се зроблено. нехай іде своїм ладом. Пусть дѣлаетъ по своему. на всі лади. Всячески. Кесаря хвалили на всі лади, що аж остило.
Неборейко, -ка, Ум. отъ небір.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Проточити, -чу́, -чиш, гл.
1) Прогрызть; прорыть (нору). Так уже добре накрила діжку з борошном од мишей; а вони дірку проточили і таки долізли до борошна.
2) Очистить на грохотѣ (зерновой хлѣбъ).
3) — голову. Надоѣсть постоянными настояніями, приставаніями и пр. Вже він проточив мені голову: єднайте та й єднайте Оленку.
Розмекетатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розмекетатися.