Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Зострах, -ху, м. Испугъ. Мнж. 181.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Поки нар. Пока, покамѣсть. Поки діда, поти й хліба. Лебед. у. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки-м тебе не любила, була-м як голубка. Чуб. V. 13. о-поки. Вотъ до какихъ поръ. Мені в ставку о-поки. Зміев. у. поки світа, по́ки сонця. Во вѣкъ, никогда. Поки світа, поки сонця не прилетимо. Мил. 136.
Розговорки, -рок, ж. мн. Разговоры. Вх. Лем. 461.
Тамтудою нар. = тамтуди.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ном., заг. № 30. Ум. цапенятко, цапеняточко.