Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець. Камен. у.
Навива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. навину́ти, -ну́, -не́ш и навити, -в'ю́, -в'єш, гл. Навивать, навить, наматывать, намотать. Основа приготовлена, починає ткач навивати її на варстат. МУЕ. III. 20. В четвер моя мила рано встала, навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Подні́стря, -ря, с. = Подністрянщина. Желех.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися. Чуб. V. 735.
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. І. 9.
Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Рудч. Ск. І. 92. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.