Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безокий, -а, -е. Безглазый. Безокая фортуна. Котл. Ен.
Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Нагреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. нагребсти́ и нагребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Нагребать, нагресть, сгребать, сгресть. Нагріб купу сміття, а вивезти нічим.
Павутиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9.
Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Поморежити, -жу, -жиш, гл. 1) Вышить ажурно. 2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено. Мет. 186. 3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками. Левиц. І.
Рубонути, -ну, -неш, гл. Сильно рубнуть. То розмахувались з усієї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а сами чигали, як би рубонуть да й закінчати зразу. К. ЧР. 167.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Умилосердитися, -джуся, -дишся, гл.
Ушиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. ушитися, ушиюся, -єшся, гл. Сшиваться, сшиться.