Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Артику́л, -ла, м. Статья, уставъ, артикулъ. Да отамане батьку, ми знаєм артикули. Лукаш. 30. Артикули в статуті. Котл. Н. П. 343. Артику́ли гну́ти. Крючкотворствовать. Шейк.
Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл. 1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс. 2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь. 3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів. 4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає. Н. п.
Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга. Морд.
Лі́ньки, -ків, м. мн. = лінощі. Г. Барв. 498. За ліньками нічого не зробив. Харьк. у.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1)мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.  
Стельмашня, -ні, ж. Экипажная, колесная мастерская.
Теско, -ка, м. = тезко. Вх. Зн. 69.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.