Вилічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вилічитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Высчитываться, высчитаться, вычисляться, вичислиться.
2) Вылѣчиваться, вылѣчиться.
Гру́да, -ди, ж. 1) Комокъ, кусокъ. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Болѣе употребительно въ Ум. формѣ: гру́дка. (Cм.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Пробила ніженьку на сухую груду. 3) = Груд.
Дебе́лий, -а, -е. 1) Дебелый, плотный, толстый. Я вже був (тоді) дебелим парубком. Важко рушили з місця дебелі воли. На княжому дебелім тілі глибокії на ладо рани. Дебеле сукно. 2) У Шевченка: тяжелый (о горѣ). (Бог) поможе лихо донести і поховать лихе, дебеле в хатині тихій і веселій. Ум. Дебеле́нький, дебеле́сенький, дебельне́нький.
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Надави́ти Cм. надавлювати.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей.
Сліп, -па, -пе = сліпий. Чого б і плакав сліп, як би бачив світ.
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.
Учорашній, я, е Вчерашній. Шукає вчорашнього дня.
Чуйність, -ности, ж.
1) Чуткость.
2) Бдительность.