Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жучина

Жучи́на, -ни, ж. Ходъ, проточенный въ деревѣ жукомъ? Самка жука? Желех. A hraj zuczy po zuczèni, a zuczyna po doléni. Kolb. I. 156. Ходить жучок по жучині, а жучина по деревині. Чуб. ІІІ. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУЧИНА"
Голодранка, -ки, ж. Оборванка.
Ґрамузля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Писать каракулями.
Обнімчити Cм. обнімчувати.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату. Рудч. Ск. II. 48.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері. Кв.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Спробувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 18.
Чупровий, -а, -е. . чупрові свашки Въ свад. обрядѣ: женщины со стороны жениха. Kolb. І. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.