Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула.
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Ум. війок.
Дя́глиця, -ці, ж. Раст. = яглиця? У неділю по шевлію, в понеділок по барвінок, а в вівторок снопів сорок, а в середу по череду, а в четвер по щавель, а в п'ятницю по дяглицю, у суботу на роботу.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ.
Зґа́рда, -ди, ж. Родъ ожерелья изъ монета или крестиковъ.
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Фуркнути, -ну, -неш, гл. Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. Як черкне мене вгору (рогами підкинув), то я фуркнув, як з лука.
Шкапиняка, -ки, ж. Очень плохая кляча.