Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бієць, бійця, м. Боецъ, борецъ. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
Відмикувати, -кую, -єш, гл.від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. ІІ. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).
Віниччя, -чя, с. раст. a) Obsinthium. б) Метельная трава, Scoparia. Вх. Зн. 7.біле. Раст. Artemisia vulgaris.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Запога́нити Cм. запоганювати.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Поперенюхувати, -хую, -єш, гл. Перенюхать (во множествѣ).
Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.