Виїзджати, -жаю, -єш, гл. = виїздити. Вже твій Юрочко з-за гори виїзджає. Чоловік знає, коли виїзджає, а не знає, коли вернеться.
Катеринщик, -ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає... іде катеринщик.
Козарня, -ні, ж. Казарма для разсыльныхъ казаковъ въ панскихъ имѣніяхъ. У тій козарні живуть самі козаки, там сідла козацькі, уздечки, то що.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря.
Позакрівавлювати, -люю, -єш, гл. Окровавить (во множествѣ).
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі.
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл.
1) Раскатывать, раскатать.
2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця.