Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигребти Cм. вигрібати.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Задари́ти Cм. задарювати.
Запороши́ти, -ся. Cм. запорошувати, -ся.
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу. Гул. Арт. (О. 1861. III. 99). Оце й захиріє дитина. Левиц. І. 139.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Облямка, -ки, ж. = облямівка. Вх. Лем. 441.
Ситячий, -а, -е., Ув. отъ ситий. Очень жирный, тучный, толстый. Ситяча вівця. Конст. у.
Ушивати, -ваю, -єш, сов. в. ушити, ушию, -єш, гл. 1) Сшивать, сшить. Вже віночок (молодій) ушили. Грин. III. 504. Най тобі мачуха сорочку вшиє. Гол. ІІІ. 274. 2) Покрывать, покрыть соломой (крышу). А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. (Хату) околотом вшиває. Мир. ХРВ. 293. 3) Обшивать, обшить лубомъ кузовъ повозки. Не вшитий віз. Мнж. 126.