Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Земозелець, -льця, м. Раст. Chelidonium majus. Лв. 97.
Зметюхкати, -каю, -єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76). 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Шевч. 73. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. Г. Барв. 532. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде. Левиц. Пов. 63.
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Попретно нар. Опрятно, чисто. Галиц.
Утоптувати, -тую, -єш, сов. в. утоптати, -пчу, -чеш, гл. Утаптывать, утоптать. У топтала стежечку через яр. Шевч. 486.
Шеретовка, -ки, ж. Просорушка.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Міусск. окр. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився. Мкр. Г. 17.