Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До́сталь нар. = доволі. Черк. у.
Запхи́кати, -каю, -єш, гл. Захныкать.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій. К. Кр. 18.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Свірло, -ла, с. = свердел.
Світлуха, -хи, ж. 1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9. 2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Сліги, -гів, мн. Толстыя перекладины, балки, черезъ яму для мостика. Покладуть сліги через прірву, а поверх дошки, та й їздять. Лебед. у.
Чиренка, -ки, ж. = чиранка. Вх. Пч. II. 8.