Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий.
Кашлюк, -ка́, м. Коклюшъ.
Обчастувати, -ту́ю, -єш, гл. Поподчивать (водкой). Обчастувавши, хазяїн... Уже всіх багатших обчастували.
Паморока, -ки, ж.
1) Туманъ. Паморока упала.
2) памороки забити = запаморочити. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Попідростати, -та́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Дітки вже попідростали, є поміч і батькові й матері. (Сини) вже попідростали.
Прослідок, -дку, м. Слѣдъ. Прослідок по дорозі видко. Та люта пожежа іще не зовсім загладилась: куди ні кинь оком, усюди виден був по їй прослідок.
Тіснісічко нар. = тіснісінько.
Троскатися, -каюся, -єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться.