Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3.
Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Ум. височок.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Загра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Заиграться. Не засидиться, не заграється ніде.
Мокри́ця, -ці, ж. 1) Раст. Alsine media. 2) = мокрина.
Наука, -ки, ж.
1) Наука. Люде, освічені наукою. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти.
2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку.
3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка.
Руда, -ди, ж. 1) Руда. 2) Ржавое болото. 3) Кровь. . Руда — не вода. Кинувсь цілюрник і яко мога поспішає; та й кинув їй руду з руки. 4) Дождь сквозь солнце. 5) Дышло въ корчугах, саняхъ для перевозки бревенъ.
Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти.
Соромливий, -а, -е. Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям.