Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Датува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Датировать.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. І. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Одно Cм. один.
Піддовбати, піддовбти́. Cм. піддовбувати.
Підступний, -а́, -е́ Коварный. Гидке, як зрада підступна лукава. К. ХП. 53.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде. Новомоск. у.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Учар, -ра, м. = вівчарь. Вх. Лем. 476. Cм. увчар.
Фарфурка, -ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурка носити. Гол. II. 376.