Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Пацати, -цаю, -єш, гл.ногами. Лежа на животѣ, бить ногами по землѣ. Левиц. Пов. 234.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток. Грин. II. 148.
Проплювати, -плюю́, -єш, гл. Расплевать; заплевать. Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. Ном. № 4602. Твою бороду проплюють, прохаркають, моє личенько цілують, обнімають. Грин. III. 359.
Ратман, -на, м. Ратманъ. КС. 1852. V. 353. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри. Котл. Ен.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Улічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитать. 2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. Новомоск. у. (Залюб.). 3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити. Гол. І. 331.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.