Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Міусск. окр.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ. Аф. 435.
Зломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать, сломить. Із дерева сього зломити ти мусиш гільку хоть одну. Котл. Ен. III. 19. Ой зломлю я і стопчу я рожу з калиною. Мет. 96. Ми перстенчик зломимо, тобі жони не дамо. Чуб. III. 70. Прудко гонить, голову зломить. Ном. № 5572. 2) Нарушить. Не зломлю... закону. Г. Барв. 95.
Каламайковий и каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайки. Каламайковий пояс. Кв. П. I. 33. Червоні або зелені каламайкові пояси. О. 1862. IX. 68.
Косибав, -ва, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Сапання, -ня, с. Полотье.
Умішати Cм. умішувати 2.
Шавку́н, -на́, м. Мускусная утка. Херс. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє. Морд. К. 32.