Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вимірятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться на палкѣ, поясѣ и пр. чья очередь. О. 1861. XI. Св. 31. Ходім, браття, а в вишневий садок, та наріжем черешневих палок, будем, браття, вимірятися, кому в військо та збіратися. Н. п. 2) Извиняться, оправдываться.
Вогнюватий, -а, -е. Пылкій, страстный. Молодиця вогнювата. Зміев. у.
Горо́хуватий, -а, -е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. І. 194. О смушкахъ: съ тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.
Задавля́чка, -ки, ж. Медиц. Жаба, angina. Вх. Зн. 19.
Заіскри́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. = заіскрити. Затокотіло у Кобзи серце, заіскрились очі. Стор. МПр. 77.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь. Мнж. 80.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики 3. Св. Л. 299.
Тайстровий, -а, -е. Относящійся къ тайстр'ѣ. Шейк.
Шамряти, -ряю, -єш, гл. 1) = шамрити. Харьк. у. 2) сумління шамряє. Совѣсть не чиста. Радіють всі; хиба той мовчав, в кого сумління шамряло, бо трясся, що й йому може доведеться. Св. Л. 297.