Великоможний, -а, -е. Вельможный, знатный. Простих і великоможних смерть не минає.
Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив.
Гаптувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. 3) стежку гаптувати. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Нема в світі, як своя країна! рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова.
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что.
Підсинювати, -нюю, -єш, сов. в. підсинити, -ню́, -ниш, гл. Подсинивать, подсинить. Десь ти, козачко, синьки купила, що ти собі очі підсинила.
Скісок, -ска, м.
1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ.
Снігар, -ра, м. = снігур.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота.