Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу.
Братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима.
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку).
Горленя́, -ня́ти, с. = Орленя.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Староста, -ти, м. 1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. 2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи. 3) Староста сельскій. 4) Сватъ. Ум. старо́стонько.
Турчик, -ка, м. Ум. отъ турок.
Убожество, -ва, с. Убожество, бѣдность. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш.