Бурлакування, -ня, с.
1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака.
2) Холостая жизнь.
Дохова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Сохранить, сберечь.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Повилазити, -зимо, -зите, гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Бодай йому повилазили (очі).
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко.
Чоловік, -ка, м. 1) Человѣкъ. Перелічив — аж сорок чоловіка. Оце вже стало їх шість чоловіка. 2) Вообще мужчина. Ляхи так одуріють, що жінки між ними стануть розумніші од чоловіків. 3) Женатый человѣкъ. Діди з чоловіками поділились на гурточки. В правім притворі стояли чоловіки та парубки; в лівім — діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. 4) Мужъ. Чоловік умер, двоє діток мені покинув. 5) Мужикъ, крестьянинъ. Доля... як лихоманка, не розбіра, на кого насіпається: чоловік, чи пан — їй все однаково. Пан — не пан, чоловік — не чоловік. 6) О волкахъ: штука. Шість чоловіка вовків як нап'яли одного зяйця. Ум. чоловічок, чолові́ченько. Іде чоловічок такий маленький. Ласкат. чолові́ченько употребл. преимущ. въ значен. 2 — 4 и особенно въ послѣднемъ. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки. Увійшов хазяїн: «Здорова, жінко моя люба!» — Здоров, чоловіченьку!
Шипорні, -нів, мн. Родъ игры.