Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віджити Cм. відживати.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Канупер и канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільний. Раст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперець. Грин. III. 539.
Клюк! I меж. 1) Выражаетъ клеваніе. Мнж. 4. 2) = цюк. Сокиркою все клюк та клюк. Грин. І. 225.
Матіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ругаться по матери. Іде піп, а він матіркує, сказано, п'яний. Камен. у. Став мене матіркувать. Н. Вол. у.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти. Драг. 63.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.