Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Долата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Ставить заплаты до извѣстнаго предѣла. Долатався до того, що латка на латці.
Задери́хвіст, -воста, м. Въ выраженіи: задери́хвоста дати. Удрать безъ оглядки.
Заклі́пати, -паю, -єш, гл. Замигать. Бубна тільки очима закліпав і нічого не сказав.
Орловий, -а, -е. Орлиный. Орлове чути здалеку клектання. Ой коли б мені та орлові крила.
Підштрикень, -кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ.
Спірний, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. Спірний кінь. Сухе жито спірне молотити. Чоловік спірний до роботи.
2) Спорный, прибыльный, выгодный. Набиток злий не спірний. Яке не вилягло та не поплуталось жито, те спірне косити, а те — ні.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було.
Тихісічко нар. = тихісінько.
Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан.