Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безневинність, -ности, ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. ІІ. 191.
Видрюкувати, -кую, -єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.
Звіта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться, сказать привѣтствіе при встрѣчѣ. Ввійшли вони до хати, не уміли ся звітати. О. 1862. IV. 17.
Обіймання, -ня, с. Обниманіе. Левиц. І. 184. К. ЦН. 270.
Ольшина, -ни, ж. = вільшина. Дівчина з ольшини виходить. Чуб. V. 347.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Пообвиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обвиться (во множествѣ).
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.