Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барасулі, -суль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы. Шейк.
Грапчу́к, -ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ. Гн. II. 141.
Грядови́й, -а́, -е́. 1) Градовой. 2) Относящійся къ гряд2. 3) Грядови́й не́від. Неводь, который тянуть не въ лодки, а на берегъ. Браун. 9.
Дру́жність, -ности, ж. Дружная жизнь, дружелюбіе. Та то тільки кажуть, шо у них дружність, а вони дома їдяться, як ті собаки. Канев. у.
Згаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. згаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.
Конов, -ва, м. Кружка. На морозі стояти, конов меду держати. Гол. Cм. кінва.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Пушкарь, -ря́, м. 1) Артиллеристъ. 2) Стрѣлокъ. Угор. 3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ. Вх. Зн. 58.