Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершнюк, -ка, м. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190.
Головачка, -ки, ж. Головастикъ. Вх. Лем. 404.
Гу́ркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини. К. Псал. 239.
Лис 1, -са, м. 1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Ном. № 13560. Продав пса за лиса. Ном. № 3086. Старого лиса тяжко зловити. Ном. № 5791. Як лис хвостом виляє. лисом підшитий. Хитрый и льстивый. 2) мн. лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ном. № 1613. Ум. лисок.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати. Шейк.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. Ум. унучатко.
Широковерхий, -а, -е. Съ широкимъ верхомъ. Вх. Зн. 30.