Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. викрастися, -дуся, -дешся, гл. Украдкой выходить, выйти, уходить, уйти. До божого дому стала ще частіше ходити, викрадаючись од дітей. Г. Барв. 370.
Відвохлий, -а, -е. Отсырѣлый.
Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать. Желех.
Кумонька, кумочка, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Куці-баба. Cм. ваба. Сим. 192. Мил. 52.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая. Грин. III. 656.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Русалка, -ки, ж. Русалка. Чуб. І. 207. Сиділа русалка на білій березі, просила русалка в жіночок намітки. Чуб. III. 187. Ум. русалонька, русалочка. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали, взяли її сердешную та, й залоскотали. Шевч. 30.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.