Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе.
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали.
Мости́вий, -а, -е. 1) Милостивый. Мостивий пане! 2) Именитый, знатный. Орудують пани мостиві людьми, як бидлом. Не цареві мостивому, не пану в палаті, а тобі, єдиний друже, хочу одспівати мою думу...
Пруття, -тя, с. соб. отъ прут. Роспустили верба листя, а береза пруття. Пішло щастя в ліс по пруття. посл. ум. пруттячко.
Розваляти, -ляю, -єш, гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли.
Стик, -ка, м. = істик.
Хвуста, -ти, ж. = хуста.