Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224. 2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377. 3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. Ум. багатенький.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Оглашенка, -ки, ж. Церковныя сѣни между церковью и колокольнею. Ромен. у.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Роспатлати, -ся. Cм. роспатлувати, -ся.
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
Стулень, -льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Ном. № 7771. Одна (струна) вже й увірвалась. Шевч. 496. Батіг не нитка — не увірветься. Ном. № 1286. Урвався і рід Вишневецьких. Стор. МПр. 64. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Ном. № 1830, 1831. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Кв. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. Ном. № 1831. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. Мир. ХРВ. 10, 240. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. Александров. у. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. Грин. ІІІ. 110. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Рудч. Ск. І. 68. Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався. Грин. ІІІ. 653.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.