А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. І багата, і хороша, хто погляне — ахне.
Віджахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отскочить отъ кого въ ужасѣ, въ испугѣ. (Відьми) кинулись на Пантелемона і од жахнулись од круга.
Калачик, -ка, м.
1) Ум. отъ калач.
2) Раст. просвирки, Malva rotundifolia L. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Попідрізувати, -зую, -єш, гл. То-же, что и підрізати, но во множествѣ.
Сльоси мн. Куполообразные своды гончарной печи.
Тогід нар. = tорік. Дівчину сватав я тогід.
Уминати I, -наю, -єш, сов. в. ум'яти, умну, -неш, гл.
1) Выминать, вымять, измять, умять.
2) Уплетать, уплесть. Так уминає, що аж за ушима лящить. Лев уминав за сніданням ягня. Сижу собі в кінці стола, курча уминаю. Не журиться Антін об тім: батько вмірає, а він блина вминав.