Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить.
Куштра, -ри, ж. Всклокоченная голова. Уп'явся руками в свою нечесану куштру. Посипалось волосся.
Насолити Cм. насолювати.
Пристерігати, -та́ю, -єш, сов. в. пристерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подкарауливать, подкараулить. Я таки пристережу, хто мої дині переводить. Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли питалась. 2) Подмѣчать, подмѣтить. Я пристерігаю по йому давно.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл.
1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.
2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Спаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить.
Храплє, -ля, с. = храпа.
Чортяка, -ки, м. Ув. отъ чорт. Орудує ними, як чортяка грішними душами. Так у пеклі росходився, що всіх чортяк порозганяв.