Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Ґулий віл.
Закурни́кати, -каю, -єш, гл. Замурлыкать, забормотать.
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. От-от упаде затого. Затого сивий волос проб'ється. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен.
Мажо́рка, -ки, ж. Турецкій табакъ. Чи бач! жид вже насіяв мажорки та вже й пасемкує.
Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы.
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові.
Ростопирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. ростопи́ритися. -рюся, -ришся, гл. Разставлять, разставить, растопырить руки и ноги.
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Фанель, -лі, ж. Фланель.