Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому). Вх. Лем. 420.
Іговна, -ни, ж. Иволга, Oriolus galbula. Вх. Уг. 242.
На́ймитський, -а, -е. Принадлежащій наемному рабочему. Поб'ють тебе, господине, наймитськії сльози. Грин. III. 556.
Очеретинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ очеретина. 2) Трубка изъ камыша.  
Печать, -ти, ж. Печать. Чуб. II. 272. Ум. печатка.
Підмішати, -шаю, -єш, гл. Подмѣшать.
Старозавітний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Ветхозавѣтный. Левиц. І. 240.
Таранка, -ки, ж. Рыба Leuciscus Heckelii Nordm. Шейк.