Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загоро́жувати, -жую, -єш, гл. = загороджувати.
Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Мет. 123. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. Н. п. 2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? — Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась. МВ. І. 25.
На́кри́вка, -ки, ж. Покрышка.
Насяти, -ся́ю, -єш, гл. = насіяти. Насяла миленька білої лелії. Гол.
Огребом нар.брати. Загребать, обѣими руками брать. Наш титарь так огребом і бере гроші з церкви. Волч. у.
Понатиратися, -раємося, -єтеся, гл. Натереться (во множествѣ).
Попильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Позаботиться, постараться. Попильнуй під старість дому. Котл. Од. 492. 2) Постеречь, присмотрѣть, наблюсть; бодрствовать нѣкоторое время. Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати. Єн. Мр. XIV. 37.
Сугорб, -ба, м. Холмъ. Мар'янівка роскинулась на двох сугорбах. Мир. Пов. І. 112. Ум. сугорбок. Київ роскинувся по сугорбах та по ярах. Зміев. у.
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім. Новомоск. у.
Цілкий, -а, -е. 1) Мѣткій. Кіевск. у. 2) цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.