Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варш, -ша, м. ? Ум. варшалок. варшалочок. Заснула кухарочка, треба їй варшалочка, треба їй варша дати, щоб дала вечерати. Грин. ІІІ. 504.
Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували. Черном.
За́хид-со́нця, нескл. 1) Западъ. 2) Закатъ. Цыганъ пишовъ на закладъ, що буде косыты до захид-сонця. Ном. 10057.
Клен, -ну, м. Кленъ, Acer platanoides L. Рости, рости, клен-дерево! Грин. III. 318. Ум. кленок. Ой у ліску на кленку повісила колисочку на шнурку. Чуб. III. 486.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Панотець, -тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Н. п. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. панотченько. Маркев. 102.
Притика, -ки, ж. 1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Рудч. Чп. 34. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 250. Як вихватить дід із воза велику притику. Мет. 472. 2) притики дава́ти. Задѣвать кого. О. 1862. VIII. 11. Ум. прити́чка.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри. Стор. МПр. 80.