Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бердник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій берда. Ситник берднику не товариш. Ном. № 1026.
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Хата. 136. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші. ЗОЮР. II. 85.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Запоро́жнювати, -нюю, -єш, сов. в. запорожни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. О посудѣ, мѣшкѣ, вообще о какомъ-либо вмѣстилищѣ: занимать, занять чѣмъ. Не запорожнюй миски, бо вона не наша.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Ном. № 4581. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. Стор. МПр. 54. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється. Павлогр. у.
Лі́лія, -лії, ж. = лилея.
Нарозуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. = напоумити. Нарозумив би тебе Бог. Вх. Зн. 40.
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
Снозити, -жу́, -зи́ш, гл. Придѣлывать сно́зи.