Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арме́нський, -а, -е. = Вірме́нський. Шевч. 309.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Знизувати, -зую, -єш, сов. в. знизати, -жу, -жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Знижи мені оце намисто. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, пронзить. Возміте Байду, повісіте і на острий гак знижіте. АД. І. 149. 3) — плечима. Пожимать, пожать плечами.
Недошкулкий, -а́, -е́ Не донимающій, не пронимающій. Я ж думала, що нагаєчка недошкулка: як ударить, то розсядеться шкурка. Н. п.
Повидати, -даю, -єш, гл. Повидать. Виведи нас з хати на двір погуляти, світа повидати. Грин. III. 487. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало. ЗОЮР. І. 271.
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. Лебед. у. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити. Лебед. у.
Прицілитися Cм. прицілитися.
Прозірник, -ку, м. Раст. Hypericum quadranqulum. Шух. І. 21.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.