Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи. Зміев. у.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Наванта́жити Cм. навантажувати.
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна. Александров. у.
Орлан, -на, м. = орел. За ним шугнули козаки-орлани. К. МБ. II. 139.
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Почки, -чо́к, ж. мн. 1) Внутренности (тѣла). Вх. Зн. 54. ЕЗ. V. 44. 2) Зернышки тыквы. Шух. І. 142.
Сорочка, -ки, ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ном. № 530. Ум. соро́ченька, сорочечка. Чуб. V. 332.  
Хвуста, -ти, ж. = хуста. Kolb. II. 57.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.